***

Колише осінь на своїх гіллях
пожовкле  листя.
Лунає тихо у моїх вухах
осіння  пісня.
Пливуть років у вічність, небуття
стрімкі потоки.
Куди поділося моє життя?
І буде доки?
Останній спалах давньої мети
розвіє вітер,
задує недописані  рядки
фатальних літер --
«КІНЕЦЬ»


Рецензии