У лісі нитку жовту вшито,
Лежала нива золотою.
Нам бути б разом. Вкупі б жити,
А я прощаюся з тобою.
Такий яскравий день прилинув,
В зеніті сонце ось – ось стане.
Постій! Зажди іще хвилину,
Бо ми зустрілися востаннє.
Ти підеш вдаль, щоб десь в дорозі
Спіткати щастя невідоме,
А я тебе найти не в змозі,
Хоч і шукатиму без втоми. 1973
Спомин про 14 Х 1944
© Copyright: Ив Кабачек, 2012
Свидетельство о публикации №112053105182
Свидетельство о публикации №112053105182
Рецензии
