А скiлькох, мов каменем, словом
Бив. А мо’ — добивав.
...Плачу
Не почують мого. Над сховом
Почуттiв своїх нiжних — тремчу.
Та не дайте їм зникнути,
Будьте
Милосерднi до них. Мене
Забивайте камiнням!
...Лютий.
Все лютує. Нiяк не мине.
Все гуляє. Жбурляє груддя.
Я не винен,
Не виннi i ви,
Що вклонитись не можем людям,
Перед ними схилить голови...
Мов каменем
© Copyright: Алексей Ковалевский Укр, 2012
Свидетельство о публикации №112053102310
Свидетельство о публикации №112053102310
Рецензии
