На незабудь

ЛІТСТУДІЙЦЯМ "КУЛІШЕВОЇ КРИНИЦІ"


Оживає земля... Мов усміхнене, небо...
Запалила зоря чисту неба блакить...
І радіє душа, бо ще має потребу
До кінця рідну землю, мов матір, любить.

Все кінчається враз. І чи рано, чи пізно
Заметіль пелюсткова навік замете
Мною пройдений шлях - і щасливий, і грізний
Й неповторний мій край, де калина цвіте.

Де духмяні степи, де трава-росяниця,
Де викохує квіти щасливий розмай...
Не міліє нехай "Кулішева криниця",
Хай лунають пісні про Таврійський наш край!

Криничани мої! Мої браття, посестри!
Я з ключем журавлиним полину в той світ,
Де я, може, зустрінусь з таврійським маестро
І від вас передам найщиріший привіт...


квітень, 2012


Рецензии
Чудесно, Анечка!

Вадим Константинов 2   31.05.2012 08:01     Заявить о нарушении
Спасибо, Вадим, что не забываешь! А я вот редко сейчас хожу в гости...:(

Анна Корниенко   31.05.2012 16:46   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.