Рай в оселi
Іронічно-реалістичний вірш,
з прихованими між рядками надією
та вірою в майбутнє
Окрайчик сонця відламаю,
Гвіздком до стелі –світло в хаті!
Зірки - у лантух, ось і маю
Підлогу в зорях. Волохаті
М’які хмарки – перинки в ліжко,
Квіткові пахощі – до скрині
(Лише до свят виймати.) Діжку,
Ще й не одну, повітрям синім
Наповню щільно – до комори;
Вдихатиму повітря чисте.
Відкраю кусень щедрий – море
В оселі хлюпатиме…
Місто,
Багатолике й метушливе
Гуде, вирує, підганяє;
Наш одяг - клопоти важливі…
Храм неба двері відчиняє…
написано 25.11.2010
Свидетельство о публикации №112052907078