Були один до до одного прикуті,
жили удвох, але на самоті.
гріхи свої ховали неспокуті,
Секрети свої мали непрості.
І думали, що їхня доля значить
минулого боятись і весни.
А уночі, коли ніхто не бачить,
чекали знов на кольорові сни.
Самотні дні були до болю схожі.
І десь питання в глибині душі:
Якщо в кінці чужими стали, може,
І напочатку теж були чужі?
Були один до одного прикут...
© Copyright: Мария Стеценко, 2012
Свидетельство о публикации №112052903819
Свидетельство о публикации №112052903819
Рецензии
