Десь на днях, одного разу
Підхопив онук заразу.
Може руки не помив,
Може, щось не свіже пив.
І ніхто не знав чого,
Та напасть взяла його.
Пробивав холодний піт,
Розболівся, ще й, живіт.
Сполохався весь наш рід,
Більше всіх нервує дід.
Хвилювання ті, не марні,
Неслухняний у лікарні.
Хто сан. правила не знає,
Той ганьбить себе і нас.
Бо завжди нагоду має
Захворіти кожен час.
Ти частіше руки мий,
Свіже все і їж, і пий.
А слухняні, чисті, гарні,
Не потрібні у лікарні.
Онуковi
© Copyright: Станислав Калиниченко, 2012
Свидетельство о публикации №112052506441
Свидетельство о публикации №112052506441
Рецензии