Уже не тi... ранковi зорi
І голову покрив сідий туман.
Уже біліє сніг зими на полі,
І згас кохання першого дурман.
І хоч бажання більші за потребу,
В моєму, не безгрішному житті.
Того, що в юності бажалося, не треба,
Давно уже можливості не ті.
Рятунок в відчаї - дзвінкий дитячий голос,
Хвилює лиш одне - його життя.
Як селянина в полі буйний колос,
Як вірний знак, що буде майбуття.
Свидетельство о публикации №112052506336