СОНЕТ
Любов розбита, як безцінна ваза,
Що в друзки розлетілась увсебіч.
Життя без тебе – гра, не варта свіч,
Та поміж нас гадюкою образа.
Нам ту змію здолати тільки разом,
А ми свій біль тамуємо опріч
Переболить, та згодом, ясна річ,
Бо заживають рани не відразу.
Ріка буття не спиниться, бурує.
Не вернеш днів тих, що прожиті всує,
В ті самі води ти не зайдеш знов.
Є сили дивні в небі неозорім,
Що на круги свої вертають зорі.
Та й тим не сила повернуть любов
***
© Copyright: Владимир Дудка, 2012
Свидетельство о публикации №112052407648
Свидетельство о публикации №112052407648
Рецензии
