Як важко писати вірші,
Коли вони геть непотрібні
Отій гордовитій душі,
Для тебе по-справжньому рідній.
Для тебе вона - райський сад,
В який зачинилася брама.
Лиш чується спів серенад
Під ангельські звуки органа.
Шлю з серця чуттєвий сигнал
Близькій і далекій зірниці.
Над серцем Амур-віртуал
Кружляє у вигляді птиці.
Чарівних спокус водограй
Дзвенить в романтичній блакиті.
Хотіла б попасти в твій рай,
Та брама надійно закрита.
Страждаю в полоні бажань...
Стук серця пробуджує тишу.
Свідомість кричить: "Перестань!"
Як важко писати... Все ж, пИшу...
20.03.2012р.
Як важко писати вiршi...
© Copyright: Ирина Визняк, 2012
Свидетельство о публикации №112052309911
Свидетельство о публикации №112052309911
Рецензии