А дэнь-то мятНый!.. Мятый поный но Ж

Мы тут раз вуйти ву шкворынь!
Мы во й шэ раз трыСта БР…
Да ны вэльмы Ш ты сеВоДни мыша вкрышыш бисКам.
Стань О глянь но подыВыся. Шо Ж такэе ввысях…
Да, ну, да чы вш дэнь ЧытьВиркы Ш: выйБор зла чы липШаг.

Мы тут коныка угору.
А вин ныц лыТиты.
Ты чытав, мий друх Мыкыта, ныц ПосЛаний к Титам?
Ну, то Маты зарэ дасьць блин:
Эй! Ты, дурынь бытый!
Мо, шо фкухПихшь в ЛюкДок зь гипСаф? А то в нас их тыхЩях.

Да й вот Мэнта схопылы:
Да я й са й сваИХ сцин всих с корынём выдрав нычысту сылыщу.
Чы то полезна изьВекСьць?

Да  нэмочы всэ пайЛесНа: лес рукБим – щэпок а ныц даж.
Во так ззилы вуха
Бима толСтухы.


Рецензии