З повагою і безмежною вдячністю – Савенку В. Б.
Хвилини справжнім щастям були, дійсно,
Коли окрилена талантами душа
Співала так вражаюче, мов пісню,
Рядки при маму із мого вірша.
Слова звучали ніжністю і сумом,,
Дитинством осідали на плечах.
Хоч в кожнім з нас свої роїлись думи,
Єднали душі сльози на очах.
Мої слова співає Геніальність! –
Про це я навіть мріять не могла.
Щасливий сон чи все-таки реальність? –
Сміливість мрій вершини досягла.
Знов кадри зустрічі у пам’яті гортаю:
Чудесний голос, аркуші в руці…
Ще й досі з ніжним сумом відчуваю
Божественний цілунок на щоці.
Душевність щедрі сипала салюти,
Вражав відносин промінь чистоти.
Хіба таке можливо вже забути? –
Торкнулась Геніальність простоти!
Про незабутне
© Copyright: Ирина Визняк, 2012
Свидетельство о публикации №112052310186
Свидетельство о публикации №112052310186
Рецензии