Давнiй сон...

Чомусь наснився знов той давній сон:

Твої обійми й посмішка зухвала.

Примарилось, неначе ми разом:

Ворожить ніч, а я - твоя кохана...

Я знову прокидаюсь в самоті,

Тобі на вірність долею заклята,

Приречена й в реальному житті

У спогадах в минуле повертатись

І знову, знову марити в журбі

Омріяним, чарівним, нездійсненним,

І вірити безглуздій ворожбі,

Що ти іще повернешся до мене...


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →