Темна кімната, гусине перо –
Я знаю точно, колись так було
Холодні стіни і каменя звук,
Пульсуючий мозок й серця мудрого стук.
Думка і думка. Мить і рядок.
Ще одна думка, неначе дзвінок
Пронизує мозок і душу, і тіло
Все затряслося, все затремтіло
Кімната уже не на місці стоїть
Поет кудись далеко летить
Ось гілка суха і темне вікно –
Про смуток і горе пише перо…
Кайдани – сокира, кайдани і кат,
Можливо, неправильний вирок виніс Пілат?
Тоді, коли ніч заповзає в вікно
Пише і пише нещасне перо.
Тиша! Тиша страшно гримить!
Поет над світом чорним летить.
Кряче ворон криком страшним,
Краще б був цей ворон німим!
Бо накряче він долю поету страшну –
Вічно в кайданах сидіти йому!
Поет
© Copyright: Уляна Джурляк, 2012
Свидетельство о публикации №112052108252
Свидетельство о публикации №112052108252
Рецензии