Думки ширяють в голові
І світ неначе за туманом
Що робить, скажи мені!
Не можу жити я обманом…
О, друже ясний, горе нам
В свої 16 повних літ
Ти розумієш усе сам
Не витримать оцей доісторичний гніт!
Життя дитяче, безтурботне
Не цікавить вже мене,
А світ дорослий і широкий
Чомусь вперед мене несе.
І ці рядки виходять з голови…
Завіщо? Нащо? Я не знаю!
А, може, я лечу туди,
Де непотрібна, чого чекаю?
Перечищалась я книжок
Про те життя революційне
Тому ось тут і зараз в свій мішок
Я покладу щось далеке й ненадійне.
Я мрію свою покладу!
І буду йти до неї кроком
О, друже, подруго, в біду
Потрапим ми, можливо, ненароком.
Але робить щось треба і тепер,
Допоки нам 16 літ од роду,
Допоки дух ще не помер,
Для нас, для України, для народу!!
Думки
© Copyright: Уляна Джурляк, 2012
Свидетельство о публикации №112052108229
Свидетельство о публикации №112052108229
Рецензии