Приводить мудрість сивина,
Як мати, держачи за руку,
Коли за обрієм весна
Ось-ось сховається... Й розпука
Прийдешнє крає наче ніж,
А крила ночі все темніші,
І гомінка, як натовп, тиша
Вирізблює на серці вірш...
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.