Любовi цвiт
З тобою діставалася вершини,
З тобою досягала глибини.
Цвіли в серцях троянди і жоржини,
Стирались недовіри валуни.
Кохалось як востаннє, чи як вперше.
Від хвилювання завмирала кров.
Ми задихались в почуттєвих смерчах,
Та бракувало часу на любов.
Спочатку бракло часу, потім – світла,
Тепла, бажань і, мабуть, почуттів.
Любов моя трояндою розквітла,
А ти її леліять не схотів.
СвятА душі перетворились в будні,
З вершин сердець повіяв холодок.
І наше недокохане майбутнє
Принишкло і забилось у куток.
Кудись все щезло, зникло, розчинилось…
Кохання зблідло, мов осінній дощ.
Насолодитись щастям не судилось, -
Став присмак звичним, як вчорашній борщ.
Троянда щастя на очах відцвіла.
Пелюстки опустилися сумні…
Сьогодні я нарешті зрозуміла,
Що ця любов потрібна лиш мені.
17.05.2012р.
© Copyright: Ирина Визняк, 2012
Свидетельство о публикации №112051900244
Свидетельство о публикации №112051900244
Рецензии