Підкравсь раптово сизий сутінь,
Стелився лист пожовклий по землі.
В далекім небі крики чути.
Куди летіть? – журились журавлі.
Осінній вечір край закутав,
Навкруг усе сіріє, мов в імлі.
На нас накинув смуток пута.
Прощай, прощай! – кричали журавлі.
Від місяця ріжок зігнутий
Вставав на хмарі десь вдалечині.
Не міг тоді ніяк збагнути,
Чому прощались з нами журавлі.
Дороги враз звернули круто,
Ми розгубилися на цій землі.
Тепер ніколи не забути,
Чому прощались з нами журавлі. 1969р
ЖуравлI
© Copyright: Ив Кабачек, 2012
Свидетельство о публикации №112051803604
Свидетельство о публикации №112051803604
Рецензии