Акварель

Покинув дерева вітер, пірнув у глибоке небо,
Де хмари стояли горою, біліли високим чолом
Він встиг ще до заходу сонця і викрав одну, рожеву
Маленьку тендітну хмаринку. Втікав звідтілля стрімголов

Ніч  дощику вдосталь налила - розпались зажурені хмари
Пощерблений місяць заглянув,- "А що ж бо то там, на Землі"
Тремтіли дрібненько стожари, сич голосом струшував чари...
Ось-ось і на чистий світанок надме вітер хмарки малі






Фото автора


Рецензии
Дуже гарний вірш.
Так і сяє барвами :)

Ник Ита   05.06.2012 10:05     Заявить о нарушении
Вдячна Вам, за такий, для мене важливий, відгук

З повагою,

Богдана Синюк   05.06.2012 13:09   Заявить о нарушении
На это произведение написано 11 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.