Голодранці
В дірявій одежі, обдурені владою,
Чекають на совість сліпі жебраки,
Хто кине монету в кишеню голодним,
В кишеню голодним, сліпим жебракам?
Немає на їжу, байдужість проймає,
Байдужість проймає до самих кісток,
Хіба ти не бачиш, як діти вмирають,
Як діти вмирають навіки у снах?
Копай мені яму і іншим убогим,
Що скиглять за спинами,
Ярмо на душі,
Танцюймо, аж доки обличчя не зміняться,
Співаймо, аж доки на серці рубці,
Не зійдуть на тілі, бо ми голодранці,
Свободі радіємо, сліпі, молоді,
Але чітко бачимо, що душі розломлені,
Ікони розбиті на нашій землі,
Заліплені брудом обличчя потворні,
Що лічать монети весь час золоті,
Вбивають і нищать, топчуть, сміються,
Принижують націю голодну мою.
Голодранцi
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2012
Свидетельство о публикации №112051703540
Свидетельство о публикации №112051703540
Рецензии