Я забагато в тебе вимагала,
Хотіла стільки, скільки ти не мав!
Сама собі листи оці писала
і навіть те, що ти відповідав.
Сама придумала велику силу
кохання, що насправді не було!
Сама собі у очі жменю пилу
насипала, щоб боляче було.
Мені від тебе більшого не треба,
скажи тільки оте, що я пишу!
Й для двох нам буде забагато неба,
не зливи прошу, прошу лиш дощу!
Дощу на моє висохле коріння,
краплю любові на мою любов.
І кілька слів, щоб ожило творіння,
щоб вірші появлялись знов і знов!
***
© Copyright: Ольга Будзан, 2012
Свидетельство о публикации №112051605490
Свидетельство о публикации №112051605490
Рецензии