Живе у домі нашім пара,
Сьогодні їм по сімдесят.
А справ у них, - така навала,
Вони із часом у ладах...
Подружжя це живе яскраво,
В серцях тече гаряча кров.
Вона життя все зігрівала,
Не полишала їх любов.
Вела стежина – вниз і в гору,
Палючим сонцем і в дощі.
Веду до чого я розмову?
Їм невідомі снів плачі.
Їм не знайомі стежки раю,
Їх не залишені ключі.
Вблаганне буде тільки, - небо,
І не розлючені вітри.
Яка б їх не чекала справа,
Все доведуть собі і нам.
А справ у них, - така навала,
Вони із часом у ладах...
Вони iз часом у ладах
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2012
Свидетельство о публикации №112051604220
Свидетельство о публикации №112051604220
Рецензии
