Я не кохав її, але горів промінням
коли про неї йшла моя розмова
я не кохав її, та моїм було творіння
подарованих два найкращих слова.
„ти моя!”... Назавжди будеш ти моєю
та чомусь не можу я тебе кохати
хоч й не можу звати тебе ясною зорею
моє бажання лагідно тебе обняти.
Я не кохав її, та все про неї знав
її парфуми, очі і уста
і як хлопчисько інший її звав
я розумів... вона дитя христа.
Я не кохав її, але все ревнував
коли була в чужих обіймах
вертав її та знову цілував
і відчуття свої описував у римах...
чи я кохав
© Copyright: Андрей Гловацкий, 2012
Свидетельство о публикации №112051508695
Свидетельство о публикации №112051508695
Рецензии