Ти метушишся, коли я прийду,
І сам з собою тихо розмовляєш.
Я знаю - ми зустрілись на біду,
І знаю те, що ти мене кохаєш.
Не можу й я хвалитися, повір,
Байдужістю до тебе. Здичавіла
Моя душа, мов одинокий звір,
Самотнє серце, що живе без тіла.
Назустріч долі нам зробити б крок
Та гордощі цього не дозволяють.
Дає життя ненависті урок.
А у перерві люди все ж кохають.
***
© Copyright: Ольга Будзан, 2012
Свидетельство о публикации №112051508657
Свидетельство о публикации №112051508657
Рецензии