Ранок у повiннiй й красi

Ранок у повінній красі,
 Вітру ледь чутнії гами.
 Поряд з ставком по росі
 Босими йшов я ногами.

 Це вже бувало колись,
 Років тому вже багато.
 Де ти, дитинство? Озвись!
 Миттю б тебе повертати. 31 05 1969


Рецензии