Лунає пісня в далені -
Вона туга, потужна.
Сумує, плаче козаченько в чужині,
Бо в нього є - такая служба.
І доленьку, свою він все кляне.
І думку тяжкую гадає.
А спогади в очах, все мерехтять:-
Домівку рідну він згадає.
Згадає матінку свою,
Таку рідненьку, милу.
Згадає батька, дідуся
Та любую дівчину.
Згадає пісню солов*я -
Та ранок, той прозорий.
Згадає вербу край села -
Оце були простори!
Та чисті-чисті джерела.
Згадає синій небокрай,-
Поля, ліси та гори.
Згадає свій рідненький край
Та посміхнеться долі.
П1сня козаченьки
© Copyright: Татьяна Рачкова Малиновская, 2012
Свидетельство о публикации №112051409260
Свидетельство о публикации №112051409260
Рецензии