Ти жереш мою душу, радіючи з того
Та й наспівуєш щось лиш тобі зрозуміле
А я просто вмираю, не хочу нічого
Ні тебе, ні все те, що до тебе любила…
Ти розтер мене в попіл, розвіяв по-вітру
Ти зцідив мене повністю, крапля за краплей
Це кінець, он то бачиш, з гори повалилися тітри
Забирайся вже геть, вибачайте, що кваплю.
Та спасибі тобі, що навчив розрізняти фальшивість
Вміти бачити те, що старанно приховує люд
А тепер просто зникни. Зроби ж ти мені таку милість
Наодинці я хочу зіграти останньої миті етюд
***
© Copyright: Эстер Принн, 2012
Свидетельство о публикации №112051406214
Свидетельство о публикации №112051406214
Рецензии