Здавалось менi...

Не рви мені серце, навіщо?
Давно вже любов відійшла.
Злий вітер в мені люто свище,
Де щойно гуляла весна.

Де ніжним смерековим цвітом
Безмежне кохання цвіло,
Здавалось мені, що навіки
Струмує його джерело.

Та щастя недовго дарує
Душі найдорожче тепло...
Немов чародійка - чарує
Й счезає, знов, ніби на зло!


Рецензии