Чи ж моя в тім вина, що вона неземна...
Особливим нічим не примітна –
Бачу тільки її, хоч нестерпна бува...
А без неї – журба безпросвітна.
Чи ж її в тім вина, що не вірить вона –
Зрада вразила серце наскрізно...
І я душу свою розтинаю дарма,
Заклинаю... й молю її слізно.
Чи ж провинна душа, що вона молода,
Й доля кинула карту так пізно,
І на скронях блищить наче сніг сивина,
Й Матір Божа так дивиться грізно...
Може вдача така, чи прокляв хто навік,
Наче хтось... а не ти обираєш...
За ту крихту тепла – догориш як сірник,
Все віддавши – нічого не маєш...
13.05.2012
Чи ж моя в тiм вина, що вона неземна...
© Copyright: Иосиф Пашковский, 2012
Свидетельство о публикации №112051303078
Свидетельство о публикации №112051303078
Рецензии
Гарно! З почуттям!
Запретный плод всегда сладок.
Юлия Пысларь Проц 26.05.2013 23:17 • Заявить о нарушении
Запретный плод всегда сладок.
Юлия Пысларь Проц 26.05.2013 23:17 • Заявить о нарушении
Не всегда... уж поверте.
Спасибо, Юлия!
Удачи Вам, любви и вдохновения!
Иосиф Пашковский 26.05.2013 23:22 Заявить о нарушении
Спасибо, Юлия!
Удачи Вам, любви и вдохновения!
Иосиф Пашковский 26.05.2013 23:22 Заявить о нарушении
На это произведение написано 25 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.