Та нехай я потвора, нехай я дурна
Надто ногі худі та негарне волосся
Та нехай і за розумом я не вона
Ще й нервую, чипляюся, лаюся, злюся.
Я психована тьотька, хандрю, депресую
тобі настрій псую, випиваю всі соки
Не вбираюсь, не шию, білизн не прасую
А лишень тобі вдосталь приношу мороки
Так чому ж не відпустиш мене, не покинеш?
не женеш, не лупцюєш мене, не гамселиш?
Так чому ж кожну ніч зачарований линеш?
Так чому ж ти зі мною щасливий, веселий?
Чому?
© Copyright: Эстер Принн, 2012
Свидетельство о публикации №112051300225
Свидетельство о публикации №112051300225
Рецензии