Кришталевими краплями
ллється дощ за твоїм вікном.
Ти пробач - я незграбний
і закоханий в тебе давно.
Це кохання я стримував,
бо на відповідь вже не чекав.
Скаженів, не витримував
і гадав, що даремно кохав.
Кожна хвиля самотності
і я знову немов у вогні.
Те життя в безтурботності
неможливим здавалось мені.
Я благаю не муч мене,
бо немає вже сил, щоб втекти.
Хай надія цей сум прожене,
допоможе любов зберегти.
***
© Copyright: Элеонора Туниева, 2012
Свидетельство о публикации №112051201100
Свидетельство о публикации №112051201100
Рецензии
