Серце горить та пала

Моє серце горить та палає.
Вогонь душу мою роздирає,
Бо кохання моє відлітає
Та серце моє розбиває.

Стою, і дивлюсь  я на тебе:-
Питаю-питаю, я себе:-
Знаю-не знаю? Люблю-не кохаю?
Хочу-не хочу? Знову шукаю?

Стою, і дивлюся у чисте небе.
Як птахи кохають безмежну блакить,
Так прагну до неба - хочу взлетіть!
Ой, та зрада твоя - крила спалила -
Тепер я птаха, зовсім безсила.

Стою, і кричу - кричу я до болю!:_
Чому це так? Чому ти зімною?
Зовсім чужий? А може, так треба?
Знаю-не знаю? Люблю- не кохаю?
Хочу- не хочу? Знову шукаю?

Так сильно кохала - себе не плекала.
Крила спалила - тепер я безсила.
Серце не б*ється, душа не сміється.
Тебе відпустила - себе загубила.

Так хочу почути, я голос рідненький.
Так хочу відчути, я дотик тепленький.
Щоб серце себе - себе не картало,
А душу мою печаль не плекала.

Так прагну до неба - я хочу взлетіть!
Як птахи кохають безмежну блакить, -
Так палко-палко, я хочу любить!