Не твоя вина

В долонях тільки небо, що на двох
З тобою нам дароване від Бога.
Ти залишив журбу біля порога,
Я заберу вінок твоїх тривог.

Не думай, що не бачу я твій біль.
Я відчуваю кожною клітинкой,
Коли із серця котиться сльозинка.
Відчую я тебе за сотні миль.

Візьми мою любов. Нехай вона
Водой живою спрагу утамує.
В твоїх очах, беззахисна, тону я.
Ти не зі мною... Не твоя вина.

Я білим птахом лину в твої сни.
Поринь зі мною в спогади про щастя.
Для тебе я і радість, і причастя.
Та не мене чекаєш  навесні.
-------------------------------------

В ладонях только небо,
На двоих с тобою нам дарованное Богом.
Печаль свою оставив за порогом,
Отдай венок ошибок и тревог.

Не думай, что не вижу эту боль.
Я знаю ту печаль! И каждой клеткой
Почувствую за сотни километров.
Твоя слезинка - это моя боль.

Возьми мою любовь! Пускай она
Живой водою жажду утоляя,
"Люблю тебя" все время повторяет.
Ты не со мной... Но не твоя вина.

Я белой птицей в сны твои опять
Вернусь, оставив где-то свое счастье.
Я для тебя и радость, и причастие.
Но не меня боишься потерять.