Чому ми розлуку сп тка м...
Де серце із серцем злилося?
Не знаю,
Збагнути таке не прийшлося.
Ми винні з тобою обоє,
В минуле шляхів не вернути.
До болю
В душі тільки туга і смуток.
Хотілося знову побачить,
Зустрінутись десь у дорозі.
До плачу
Бажання таке на порозі.
Ми долю постійно шукаєм
І з вечора, і як світає...
Хоч каємось,
Лише вороття нам не має.
Свидетельство о публикации №112050908842