Маме в память об отце
Як боляче і сумно,
Коли втрачаєм ми, -
Того, кого любили
Ми більш свого життя.
Того,кого вважали, -
Ми часткою себе.
Тепер її немає -
Пішла у небуття.
Тепер тебе немає -
Спустошена душа.
А серце кровоточить -
Зіяє в нім діра.
Тепер ти розумієш -
Немає вороття.
Тепер ти відчуваєш,
Як боляче тобі.
І ти себе картаєш:-
За що, така біда?
І ти себе питаєш:-
Загояться чи ні, -
Твої душевні рани,-
Коли? Коли? Коли?
І ти напевно знаєш,
Що будеш пам*ятать,-
Оті щасливі дні,
Коли були ви разом -
Хотіли назавжди!
Сум
© Copyright: Татьяна Рачкова Малиновская, 2012
Свидетельство о публикации №112050908121
Свидетельство о публикации №112050908121
Рецензии