За в кном знову й знову негода
За вікном знову й знову негода…
Вітер, зілко, холодний дощ…
Там зелена квітчаста врода
Полонить нас в обійми площ,
Заверне у чарівність бульварів,
В свято радості, свято миру,
В розмаїття квітучих каштанів…
Але небо холодне, сіре.
Але небо іще з туманом,
Із холодним присмаком ночі…
Та я встану сьогодні рано,
Подивлюсь знову в карі ці очі,
Зазирну в незбагненні глибини,
І знайду знову те, що шукаю.
В них кохання найду нестримне…
І промовлю: «Тебе я кохаю…»
08.05.2012.
Свидетельство о публикации №112050802632