Забута хатина

Під лісом  на схилі  забута хатина,
В саду  біля хати ще вишні квітують.
Навкруг  усе  тихо... давно  не жартують...
Криниця  похилена... поряд — калина.

Відкриті  ворота... вже  тин  похилився...
Гніздо  над  хатиною  теж  спорожніло.
Схилилася  груша  стара  обважніло...
Сьогодні  господар  нещасній  наснився.

На  пасіку  вулик  прийшов  оглядати...
Старенький  і  повен  яскравого  світла.
Радіє  тихенько  з  бджолиного  літа,
Що  взяток  медовий  бджола  буде  мати.

Холодну   зорю  колихає  криниця,
Щоб  добрій  людині  водиці  напиться.


Рецензии
Так! Саме воно. Ваш рядок:"Навкруг усе тихо... давно не жартують..." - є певною мірою поясненням, чому ми, українці, такі "жартівливі" до самого скону. Нас пани мордують, а ми "нових русских" обожествлять в анекдотах та себе, обдурених висміювать будемо. І не тому, що дурні, а тому, що без жартів ми - мертві. А воно нам треба?
Гарний вірш. Гарний.

Олег Омелянчук   14.08.2012 10:33     Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.