(українською мовою)
Тобі безмежно вдячна я,
що завжди поруч ти зі мною,
що кожен день говорив мені "моя".
Я житиму тобою.
Невже тобі не всеодно,
що говорять посторонні люди?
З тобою сходимо в кіно,
і про все,про все забудем.
Ніколи не переч душі,
та серцю не відказуй.
Бо на душі будуть дощі,
а в сердці буде камінь.
Лише залишок того почуття,
що окриляє мовби птаха.
Іду я швидко в забуття,
Мов не має свого даха.
Піду я і не повернусь,
Напевно ніхто і не помітить.
І ніколи не знайдусь,
Поїду я туди де сонцемені світить.
Я тебе кохала так,
як ще ніхто ніколи не кохав.
Ніколи і не знала,
що ти за мене все б віддав.
Момент істини
всеж таки настав.
Ми знову разом,
ти мене ніколи і неи забував...
Love...
© Copyright: Елизавета Середа, 2012
Свидетельство о публикации №112050507305
Свидетельство о публикации №112050507305
Рецензии