Музика

Лариса Максименко
             
              Музико моя, ти свіжий подих вітру,
              Від срібної роси ти линеш із небес,
              Молю тебе, прошу! живи в мені довіку,
              Щоб легше на Землі тяжкий носити хрест!

              Тебе зовуть Весна, чарівна й стоголоса,
              Тебе зовуть Любов, що хмари розвіва,
              Журавкою ще звуть, і ти русява й боса,
              А вітерець до ніг вербиченьки схиля.

              І зорями встеляє тобі на шлях багряно,
              У вишитій сорочці ти йдеш з усіх століть,
              Твій дух і звеселя, і заживляє рани,
              І подихом віків в душі бува болить.


© Copyright: Лариса Максименко, 2012
Свидетельство о публикации №112050400608
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Лариса Максименко
Рецензии
Написать рецензию
"Молю, тебя, прошу! живи во мне вовеки." - просто замечательно. Приходи, познакомлю с чудным поэтом.В.А.
Лариса, почему не отвечаешь Забыла пароль? позвони или зайди в контакте.В.А.

Вероника Каюр   04.09.2012 22:13   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Лариса Максименко