(Між світами)
На хвильку спинився, завмер…
Не дихаю навіть.
Слід марева ночі в мені, що помер.
Небеса червоніли, мов від вулкану
Чуттів і флюїд
Людей, тих що поряд, зі мною блукали.
І сонце гаряче.. Все вище і вище.
Вбиває цю ніч.
І тиша людська вітром в розумі свище і свище.
Так, так! Гримить тиша! Я чую її!
Несе в кінець світу!
В океану самотності дні.
Вона думає рай там, і я так кажу.
У рамках пишу…
А правда в самотності, вам розкажу…
Хотів я світанку! І прагнув його!
Він несе з нею зустріч..
Й неважливо навіщо, й чого!
Не холодна земля, і її сірі люди.
І не вічність небес...
Нехай шелест моря кохану розбудить!
Кроки Pt. 2
© Copyright: Дмитрий Савич, 2012
Свидетельство о публикации №112050206036
Свидетельство о публикации №112050206036
Рецензии