Одні мрії в душі, і на двох одне літо.
У блокноті вірші, злим дощем оповиті.
Без надії любов, в телефон поцілунки.
І життя, наче сон, переповнене трунком.
На папір почуття, перемиті сльозами.
Невимовне «Прощай!». І душа за вітрами.
Пара зорь в небесах - мов надії проміння.
Безнадійно кохать - це обтяжливе вміння.
Одне літо і все, у душі тільки мрії.
Та забути про це, вибачай, я не вмію…
Одне л то
© Copyright: Наталия Зинченко 2, 2012
Свидетельство о публикации №112050103891
Свидетельство о публикации №112050103891
Рецензии