Дива в решет

І я тобі здавалась мертвою,
Ти янголом себе відчув.
У тебе я була четвертою?
А ти, здається, п’ятим був.

Це не була «доросла казка»
З гучним весіллям вже за рік,
Я все така ж – Царівна-жабка,
Ти так до цього і не звик.

Мене вважали за півмертву,
За жертву , чи за півживу,
Та хай побачать – я не жертва,
І, як не дивно, ще живу.

На злих людей я не зважаю,
Нехай сміються – це дарма.
Мій друже, щиро Вам бажаю
Надії , віри і добра…

Роки на крилах пролетіли,
Минуле згадувать не слід.
А Ви, професор, посивіли,
Дозвольте Вас на кілька слів.

Чоловіки так само плачуть
І ексклюзивне інтерв’ю
Ще почекає. Ви нещасні
І я давно Вас не люблю.

Ми не разом, спасибі Богу.
Цей вечір зробимо простим,
Без записів, без диктофону.
Ви не відкрили третій Рим,

На Місяць пішки не сходили,
Не відродили мертвих мов,
Нових галактик не відкрили
І втратили свою любов.

Ми такі ж, або не такі.
Все життя ми носили дива в решеті…


Рецензии