Нестримним сполохом кохання
Ти моє серце розбудив.
А потім, силою бажання,
В мені кохання запалив.
Тепер із вечора до рання
В моїх думках зі мною ти.
Пишу тобі свої зізнання,
Щоб утікти від самоти...
Зі мною їдеш на роботу,
І в вихідні ти поруч теж.
Лише у снах прийти не хочеш,
Точніше хочеш, та не йдеш.
Що з нами буде - невідомо,
Ніхто не скаже, бо не зна.
Та все ж надіюсь підсвідомо,
Що доля нас не роз'єдна.
Нестримним сполохом кохання...
© Copyright: Алла Грегуль, 2012
Свидетельство о публикации №112042909971
Свидетельство о публикации №112042909971
Рецензии
