Зухвала любове, кого виглядаєш із літ,
Кому відчайдушно свої розставляєш тенета?
Як вітер травневий, ширя твій п'янкий зореліт -
Причалів багато, а пристань принадна - в поета.
Він час не змарнує і пристрасть по вінця наллє
І зорями-квітами встеле розпахчене ложе.
Цілунки розсипле, немов діаманти з кольє,
Схвилює ласкавку і зніме хистку загорожу.
Зухвала любове, прошу, ти лише не спіши
Із трепету-виру свої забирать обладунки,
Залишся довіку чи сяйво хоча б залиши
Та чарку безсмертну любовного юного трунку...
21.04.2012
Зухвала любове, кого виглядаеш iз лiт...
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2012
Свидетельство о публикации №112042604201
Свидетельство о публикации №112042604201
Рецензии
В'ячеславе, рада за Вас і... Ваші нові почуття. Людина живе доти, поки любить. Любові Вам щирої!
Вера Кухарук 01.05.2012 21:15 • Заявить о нарушении
Вера Кухарук 01.05.2012 21:15 • Заявить о нарушении
Ви, як завжди, праві, пані ВІро, дякую Вам!
Вячеслав Романовський 02.05.2012 19:39 Заявить о нарушении
Вячеслав Романовський 02.05.2012 19:39 Заявить о нарушении