Титан к - Политические

Люди, дивіться, тікають щюрі,
Немає їм місця на кораблі,
Дав крен корабель на правий бік,
Щур наймудріший з Титаніка втік.

Вірою й правдой служив він йому,
Але не хоче попасті він в тюрму,
Тому Тігіпко манатки зібрав,
Й швидко п’ятами він накивав.

Піджавши хвіст задкував і Кузьмук,
Більше в росію не хоче Бандюк,
Тільки Кравчук не бажає тікать,
Мабуть він хоче на дні спочивать.

Не зна, що робити його «Капітан»,
Злий та бездушний, «Козел», «Вуркаган»,
Хоче вкусити когось, та дарма,
Яду в роті давно вже нема.

З різних боків, атакують Баржу,
Каже Канада: - торпеду всажу,
Тоне Титанік, мов камінь на дно,
Тай йому й треба, а нам все ондо.

Тільки турбує нас доля своя,
Хто нас врятує? Лиш ти, або я.
Разом едині ми в мріях своїх,
Нас розділити – смертельний є гріх.

Ми Українці в душі та в ділах,
Нам не потрібні Чечня й Карабах,
І не заставлять нас «Бандюки»,
Брату на брата підняти руки.

Влади «Титанік» на дно вже пішов,
Бо президент НАШ до влади прийшов,
Ющенку скажем народне «ТАК»
І перемоги відчуємо смак.