Я не хочу тобі нічого казати.
Лиш погляну я в очі сумні.
Все віддам,щоб в очах цих вік потопати,
Щоби марити ними вві сні.
Я не буду співати,як я кохаю,
Так багато вже сказано слів.
Але губи твої я,повір,пам'ятаю,
Скільки би не прожити років,
Все одно, твої очі,і твої руки..
Той солодкий голос,пісня богів.
Я у серці сховаю ніжні ті звуки,
Хай би навіть і Бог сам схотів,
Я тебе не покину, я вірю у тебе.
Я тобою живу,хоч ти цього не знаєш..
Ну навіщо, скажи, мені світло та небо,
Коли ти на землі власний рай на двох маєш.
Я не буду казати,нічого казати.
Я лиш мовчки присяду перед тобою.
Ну навіщо у мріях у небі літати,
Коли сонце у тебе над головою.
Я мовчатиму довго,я не стомлюся..
Рахуватиму зорі ночей.
Моє серце,ніколи не надивлюся,
Не віддам, так і знай, цих очей.
***
© Copyright: Маитаэ, 2012
Свидетельство о публикации №112042202728
Свидетельство о публикации №112042202728
Рецензии