Ці золоті човни в душі моїй:
Мовчання, муки, вибір, просвітління.
Крізь листопад просвітлених надій
Пливе моя душа у даль осінню.
Оцей політ - як казка без кінця,
Страждаю я і плачу без упину..
Палю свічу... В Пресвітлого Отця
Благаю щастя я, для всіх - Єдиного!
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.