34

Це місто просякнуто кров'ю
Бруківка накрила могили
Зі смертю єднатись з любов'ю
Для кожного вистачить сили 
Когось заганяли тут в гетто
Для інших робили в'язниці
Кололи у спини багнетом
Кидали живих в кам'яниці
Не було ні дня ні години
Спочинку місцевому кату
На Лонського в тюрми забили
Поетів в піжамах строкатих
А скільки тих душ безневинних
Звели в Лисинецькому лісі
Ховали тут цілі родини
Старих,молодих,малолітніх
Тут проклятих місць забагато
Не треба нових Цитаделей
Це місто не буде вже катом
Позбулось смертельних елегій
Нащадки львів'ян-українців 
Євреїв російської свити
Зустрінуть поляків і німців
Щоб разом за всіх помолитись
Пом'януть словами зітхання
Зарослі травою могили
Ця зустріч для них не остання
Бо разом коріння згубили...


Рецензии