Мов із шпаринки в райській брамі,
Хтось повнить душу чимось світлим –
Підносить дух, несе над світом
Петуній цвіт в природнім храмі.
Невинні, чисті і правдиві
Весталки-панночки осЯйні
Несуть з Едему в дні звичайні
Біленьких дум небесне диво.
І світле й гойне у Природі
Без слів, тремтінням мовить: “Годі!”,
Обридли Небу мови чвані!
Кива льонок – їх вірний сторож,
(Він пустомовству тАкож ворог) –
Найвища цнота у мовчанні!
Петунii
© Copyright: Валентина Чайковская, 2012
Свидетельство о публикации №112041902387
Свидетельство о публикации №112041902387
Рецензии
І ці вірші чудові. Бо писала їх людина залюблена в красу і чарівність, тендітність квітки...
Дякую Вам, Валентино!
Любові та добра!
Веточка Вишни 29.06.2012 15:18 • Заявить о нарушении
Тішуся кожним щиром словом, Вишнева Гілочко! І уявляю собі, як летить до Вас зі Святої Землі моє зичення літепла, гараздів та веселкових образів у творчості.
З теплою посмішкою та шаною,
Валентина Чайковская 30.06.2012 09:23 Заявить о нарушении
З теплою посмішкою та шаною,
Валентина Чайковская 30.06.2012 09:23 Заявить о нарушении
На это произведение написано 7 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.