Туман спіткнувся об крутий поріг.
Обплели верби річку берегами.
Найліпший для дитини оберіг.
Любов, ласка - даровані батьками.
Чебрець духмяний стежкою весни.
Стеблина м’яти горнеться до хати.
Птахами відлетіли в вир батьки.
Зірками нині в небі тато й мати.
На перелазі постав новий день.
Квітчина сонцю в очі зазирає.
Весна співає нам нових пісень.
Хатина з саду гостів дожидає.
Зозуля накувала двадцять літ.
Як матінка із татком пригощали.
Жасмин схилився на похилий пліт.
Заплутався сердешний у печалі.
Чебрець духмяний стежкою весни.
Стеблина м’яти горнеться до хати.
Згубились в світлій пам’яті роки.
Та віч- на- віч із нами - тато й мати. 14.04.2012.
Туман спiткнувся об крутий порiг
© Copyright: Людмила Васильчишина, 2012
Свидетельство о публикации №112041507296
Свидетельство о публикации №112041507296
Рецензии
ЛЮДОЧКА, ЯК ГАРНО І ЩЕМНО ВОДНОЧАС... БІЛЬ ЗА БАТЬКІВ, ЯКІ ВІДІЙШЛИ У ВІЧНІСТЬ І ПРОБУДЖЕННЯ ПРИРОДИ ВЕСНОЮ, ЯК САМОСТВЕРДЖЕННЯ НОВОГО ЖИТТЯ.
Вера Кухарук 24.04.2012 22:04 • Заявить о нарушении
Вера Кухарук 24.04.2012 22:04 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
